Готовая дипломная работа

Актуальність теми випускної роботи полягає в надзвичайній розповсюдженості кредитних процесів в економіці України на сучасному етапі розвитку. В наш час практично не можливо уявити собі діяльність суб’єкта господарювання, що не користується механізмом залучення ресурсів. Надзвичайна різноманітність видів кредитів дозволяє банківській системі практично в повному обсязі охопити потреби підприємств різних форм власності та галузевого спрямування. Крім того, залучення коштів є вигідним як для кредиторів (банків та інших кредитно-фінансових установ), так і для позичальників. Разом з тим, кредитування суб’єктів господарської діяльності має чіткі законодавчі обмеження, а також обмеження, що випливають з сутності самого поняття кредитування. Тому процес надання позик підприємствам чітко регламентований та керований. Кредитно- фінансові установи висувають ряд вимог до позичальників, крім того діють окремі нормативні вимоги органів державної влади. Кризові процеси в економіці України на сучасному етапі вимагають від кредитно-фінансової системи чіткої та адекватної зміни методів та механізмів взаємодії з клієнтами. З ціллю відповідності циклічним макроекономічним процесам банки змінюють методи та інструменти оцінки відповідності даних клієнтів своїм потребам. Зрозуміло, що і підприємства ставлять на меті покращення результатів своєї діяльності з метою вступання у кредитні відносини з кредиторами та економічного зростання.
Мета роботи – дослідити процес організації банківського кредитування суб’єктів господарювання, адаптувати методику оцінки кредитоспроможності та якості застави до сучасних умов, розробити рекомендації щодо покращення механізму оцінки кредитоспроможності.
Завдання дослідження, які поставлені та вирішені для досягнення мети роботи:
• розглянуті сутність поняття банківського кредитування, основні принципи та правила його проведення;
• розглянута класифікація кредитів;
• розглянуті способи оформлення та етапи проведення процесу кредитування суб’єктів господарювання;
• розглянуті методи та інструменти оцінки кредитоспроможності та визначення класу ризику позичальника;
• розглянуті методи та інструменти оцінки рівня забезпеченості кредиту;
• розглянуті методи та інструменти складання графіку розрахунків за позикою;
• розраховані основні категорії оцінки можливості надання позики за етапами проведення процесу надання кредиту.
Об’єкт дослідження – методика комплексного багатофакторного аналізу відповідності даних потенційного позичальника вимогам та правилам кредитуючої установи.
Предмет дослідження – фінансові відносини, які виникають в процесі організації банківського кредитування суб’єкта господарювання комерційним банком.
Методи дослідження, які використовувалися в процесі дослідження та обробки матеріалів: абстрактно-логічний, порівняльний, коефіцієнтний, вертикальний (структурний) і горизонтальний (часовий) фінансовий аналіз.
Структура роботи. Основна частина випускної роботи складається з трьох розділів. У першому розділі розглянуті основні теоретичні аспекти та поняття процесу банківського кредитування підприємств, установ, організацій.
У другому розділі розглянуті методи та інструменти, показники та факторні залежності, які використовуються для аналізу кредитоспроможності, фінансового стану та оцінки забезпечення кредиту підприємства-позичальника. Методика оцінки кредитоспроможності представлена у вигляді аналітичної рейтингової таблиці. Оцінка рівня забезпечення кредиту представлена формулою та довідковими таблицями коригуючи показників, значення яких використовуються для реальної оцінки майна позичальника. Також в даному розділі наведені основні формули для розрахунків за кредитними операціями.
У третьому розділі змодельовано процес організації кредитування конкретного підприємства (ВАТ «Полісся»), визначені відповідні показники, на основі яких зроблені висновки стосовно доцільності надання позики даному позичальнику. Також в даному розділі містяться основні рекомендації щодо вдосконалення методики оцінки кредитоспроможності, як одного з головних етапів процесу кредитування підприємств.
Фактологічну основу роботи складають матеріали періодичних видань, вітчизняна та іноземна спеціальна література, матеріали фінансової звітності підприємства (форми фінансової звітності №1 «Баланс» та №2 «Звіт про фінансові результати» за 2005-2006 рр.).

ВСТУП 3
1 СУТНІСТЬ ПРОЦЕСУ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ
СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ 6
1.1 Поняття банківського кредиту, його принципи та правила 6
1.2 Класифікація банківського кредиту 9
1.3 Умови та порядок укладення кредитної угоди 12
1.4 Засоби захисту від кредитного ризику 14
1.5 Основні етапи процесу банківського кредитування підприємств 22
2 МЕТОДИКА КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ ДАНИХ ПОЗИЧАЛЬНИКА ВИМОГАМ КРЕДИТОРА 28
2.1 Методика оцінки кредитоспроможності та визначення класу
ризику позичальника 28
2.2 Методика оцінки рівня забезпеченості кредиту 34
2.3 Методика розрахунку строку користування позикою та сум
її погашення 37
3 ОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ ВАТ «ПОЛІССЯ» 42
3.1 Оцінка кредитоспроможності та визначення класу ризику
ВАТ «Полісся» 42
3.2 Вибір оптимального варіанту схеми кредитування 50
3.3 Оцінка заставного майна та складання графіку погашення кредиту для ВАТ «Полісся» 52
3.4 Шляхи вдосконалення процесу визначення кредитоспроможності позичальників 56
ВИСНОВКИ 61
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 64
Додаток А Методика оцінки кредитоспроможності позичальника 66
Додаток Б Види та ліквідність заставного майна 75
Додаток В Баланс ВАТ «Полісся» за 2005 р. 77
Додаток Г Баланс ВАТ «Полісся» за 2006 р. 81
Додаток Д Звіт про фінансові результати ВАТ «Полісся» за 2006 рік 85

Банківський кредит – це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на засадах строковості, повернення, платності, забезпеченості та цільового використання.
Принципи банківського кредитування (в широкому розумінні — принципи кредитування взагалі, що є єдиними для всіх форм кредиту) — це основні вихідні положення, на які спирається теорія і практика кредитного процесу. Ці вихідні положення обумовлені цілями та завданнями, що стоять перед банками, а також об\'єктивними закономірностями розвитку і функціонування кредитних відносин. Кредитний процес вимагає від банків і всіх господарських суб\'єктів чіткого дотримання принципів кредитування.
Необхідно розрізняти принципи і правила кредитування. Правила випливають з принципів і відображають лише окремі положення і моменти того чи іншого принципу, механізми використання принципів у конкретній практичній діяльності банку.
Кредити комерційних банків можна класифікувати за різними ознаками та критеріями. Найбільш прийнятною є така класифікація банківських кредитів:
1. за основними категоріями позичальників;
2. за цільовим спрямуванням;
3. за строками користування;
4. залежно від забезпечення;
5. за методами надання;
6. залежно від кількості кредиторів;
7. залежно від порядку погашення;
8. за характером і способом сплати процентів;
9. за ступенем ризику.
Кредитні правовідносини між кредитором і позичальником регламентуються на підставі кредитних договорів.
Кредитний договір - це юридичний документ, що визначає взаємні обов\'язки і відповідальність між банком і клієнтом з нагоди одержання останнім кредиту. Кредитний договір укладається тільки в письмовому вигляді і не може змінюватися в односторонньому порядку. Кредити надаються після укладання кредитного договору. Умови договору визначаються для кожного клієнта індивідуально, з тим щоб ступінь ризику був мінімальний. Зміст і перелік умов кредитного договору визначаються за згодою сторін і включають розмір кредиту, умови надання і погашення позичок, розмір відсоток за кредит та інші умови, які не суперечать чинному законодавству.
Кредитний ризик - це ризик несплати позичальником кредитору основної суми боргу і процентів за його користування. Звідси, під кредитним ризиком слід розуміти ймовірність, а точніше загрозу втрати банком частини своїх ресурсів, недоотримання прибутків або збільшення витрат у результаті здійснення певних фінансових операцій.
Управління кредитним ризиком (його мінімізація) здійснюється за допомогою таких заходів:
• лімітування кредитів;
• диверсифікації портфеля позичок банку;
• контролю за використанням кредиту та оперативності при стягненні боргу;
• страхування кредитних операцій;
• достатнього та якісного забезпечення наданих кредитів;
• аналізу кредитоспроможності позичальника.
У банківській практиці виділяються такі етапи кредитування:
1. До банку подається заявка (клопотання) на отримання кредиту за формою, визначеною банком;
2. Вивчення кредитоспроможності клієнта;
3. Розробка умов процесу кредитування, підготовка й укладення кредитного договору;
4. Надання кредиту, здійснення контролю за виконанням умов кредитного договору;
5. Повернення кредиту разом з відсотками.
Відповідно до етапів проведення процесу кредитування оцінка відповідності даних потенційного позичальника проводиться за допомогою розрахунку ступеню кредитоспроможності та визначення класу позичальника. Методичні основи визначення кредитоспроможності різняться у різних банків. Аналіз кредитоспроможності проводиться багатофакторним шляхом, що включає як кількісні розрахунки показників фінансового стану, так і якісні характеристики позичальника (компетентність управління, наявність кредитної історіі, архів погашення минулих позик і т. ін.). Після визначення класу ризику позичальника виноситься рішення про відхилення або подальший розгляд заявки, ним поданої. Наступним етапом є оформлення забезпечення кредиту, його вартісна оцінка та виведення висновків щодо достатності забезпечення (оптимальним є співвідношення забезпечення до суми кредиту 2:1). Після оцінки вартості забезпечення банк приймає рішення щодо безпосереднього надання чи відмови у наданні кредиту. В разі позитивного рішення правління банку заключається кредитна угода, в якій відображаються умови кредитування, складається графік погашення. Кінцевим етапом кредитного процесу є повернення основної суми боргу та відсотків позичальником.

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. №2121-III. Опублікований в «УК» 17.01.2001 р. Чинний з 17.01.2001 р.
2. Положення НБУ «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями» від 6 липня 2000 р. № 279.
3. Положення НБУ «Про порядок формування і використання резерву на можливі втрати за позиками комерційних банків», затверджене правлінням НБУ від 16.12.98 № 520.
4. Рекомендації щодо визначення фінансового стану позичальників // Постанова НБУ від 29.09.97 № 323.
5. Гуцал І. С. Банківське кредитування суб’єктів ринку в трансформаційній економіці України. – Львів: Бібльос, 2001.
6. Денисенко М.П., Кабанов В.Г., Худолій Л.М. Грошово-кредитна діяльність банків: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. -К.: Вид-во Європейського університету, 2004.
7. Дзюблюк О.В. Організація грошово-кредитних відносин суспільства в умовах ринкового реформування економіки: монографія. – К.: «Поліграфкнига», 2000.
8. Кириченко О. та ін. Банківський менеджмент: Навч. посібник. - К.: Основи, 1999.-671с.
9. Крутик А.Б, Хайкин М.М. Основы финансовой деятельности предприятия.-Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. - 446с.
10. Лагутін В. Д. Кредитування: теорія і практика: Навчальний посібник — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Товариство \"Знання\", КОО, 2002 року.
11. Банківські операції: Підручник / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та. ін.; За ред. А.М. Мороза. - К.:КНЕУ, 2000. - 384с.
12. Національний банк і грошово-кредитна політика. Підручник / За ред. д. е. н., проф. Мороза А. М., к. е. н., доц. Пуховкіної М. Ф. - К.: КНЕУ, 1999.
13. Пересада А. А., Майорова Т. В. П 27 Інвестиційне кредитування: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2002.
14. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 2004.
15. Савлук М.І., Мороз A.M., Коряк A.M. Вступ до банківської справи: Навчальний посібник. - К.: Лібра, 1998.- 344с.
16. Стойко О.Я. Банківські операції. - К.: Знання, 2002.
17. Кейнс Д. «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей»
18. Макконел К., Брю С. «Економікс»
19. Самуэльсон П. «Економіка»
20. Васильєв А.С. Процентна ставка як основний регулятор банківської діяльності // Урядовий кур\'єр.–1994.–№5.–С.48-50.
21. Вітлінський В.В. та ін. Оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику банку // Фінанси України.–1999.–№12.–С.91-102.
22. Власова М.И. Анализ кредитоспособности клиента коммерческого банка // Банковское дело.–1997.–№3.–С.4-5.
23. Єпіфанов А., Міщенко В. Проблеми кредитування та оцінки кредитоспроможності клієнтів банку // Банківська справа.–1997.–№5.–С.8-9.
24. Коган М. Коммерческие банки и предприятия. Расчетные и кредитные взаимоотношения.–1992.–№3.–С.12-14.
25. Ющенко В. Банківська система України в ринковій економіці // Економіка України.–1994.–№3.–С.25-28.