Готовый реферат

Термн “шведська модель” виник у зв'язку з становленням Швец як одн з найрозвинутших у соцально-економчному вдношенн держав. Вн з'явився наприкнц 60-х рокв, коли ноземн спостергач стали вдзначати успшне сполучення у Швец швидкого економчного росту з великою полтикою реформ на тл вдносно соцально безконфлктност в суспльств. Цей образ успшно безтурботно Швец особливо сильно контрастували тод з ростом соцальних полтичних конфлктв у навколишньому свт.

Зараз цей термн використовуться в рзних значеннях ма рзний сенс у залежност вд того, що в нього вкладаться. Деяк вдзначають змшаний характер шведсько економки, що сполучить ринков вдносини державне регулювання, що переважа приватну власнсть у сфер виробництва й усуспльнення споживання.

нша характерна риса пслявонно Швец - специфка вдносин мж працею капталом на ринку прац. Протягом багатьох десятилть важливою частиною шведсько дйсност була централзована система переговорв про результати колективних договорв в област заробтно плати за участю могутнх органзацй профсплок пдпримцв у якост головних дючих осб, причому полтика профсплок грунтувалася на принципах солдарност мж рзними групами робтникв.

Ще один спосб визначення шведсько модел виходить з того, що у шведськй полтиц явно видляються дв домнуюч цл : повна зайнятсть вирвнювання доходв, що визнача методи економчно полтики. Активна полтика на високорозвиненому ринку прац винятково великий державний сектор (при цьому маться на уваз насамперед сфера перерозподлу, а не державна власнсть) розглядаються як результати ц полтики.

Нарешт, у самому широкому змст шведська модель - це весь комплекс соцально-економчних полтичних реалй у кран з високим рвнем життя широким масштабом соцально полтики. Таким чином, поняття “шведська модель” не ма однозначного тлумачення.

Основними цлями модел, як уже вдзначалося, протягом тривалого часу були повна зайнятсть вирвнювання доходв. хн домнування може бути пояснено ункальною силою шведського робочого руху. Бльш пвстолття - з 1932 р. (за винятком 1976-1982 р.) -у влади знаходиться Соцал-демократична партя Швец (СДПШ) . Протягом десятилть з СДПШ тсно спвпрацю Центральне об'днання профсплок Швец , що пдсилю реформстський робочий рух у кран. Швеця вдрзняться вд нших кран прийняттям повно зайнятост в якост головно незмнно мети економчно полтики, а шведський народ у цлому - активний прихильник.

Прагнення до рвност сильно розвинуте у Швец. Коли лдер соцал-демократв Пер Альбн Ханссон у 1928 р. висунув концепцю Швец як “будинку народу”, де говорилося про спльнсть нтересв нац в створенн загального будинку, велик групи населення поза робочим рухом змогли прийняти його погляди. У Швец соцал-демократичн де залучають значну частину середнх шарв.

До числа специфчних факторв, властиво саме Швец, треба вднести незмнний зовншньополтичний нейтралтет з 1814.,неучасть в обох свтових вйнах, рекордне за тривалстю перебування у влади Соцал-демократично робочо парт, сторичн традиц мирних способв переходу до нових формацй, зокрема вд феодалзму до капталзму, тривал сприятлив стабльн умови розвитку економки, домнування реформзму в робочому рус, що затвердив ц принципи у свох вдносинах з капталом (хнм символом стали угоди мж кервництвом профсплок пдпримцями в Сальтшебадене в 1938 р.), пошук компромсв на основ врахування нтересв рзних сторн.

На економчний розвиток визначний вплив зробили культура й сторичн передумови. Невд'мною частиною шведських традицй пдпримництво. Ще з часв вкнгв у Швец вдом пдпримство з виробництва збро коштовностей. Перша у свт компаня - “Струра Коппарберг” (заснована бльш 700 рокв тому) з'явилася у Швец дотепер входить у дюжину найбльших експортерв крани.

Успшне функцонування економчно системи залежить вд динамки цн, конкурентноздатност шведсько промисловост й економчного росту. Зокрема, нфляця - погроза як рвност, так конкурентноздатност шведсько економки. Отже, повинн використовуватися так методи пдтримки повно зайнятост, що не приведуть до нфляц негативного впливу на економку. Як показала практика, дилема мж безробттям нфляцю стала ахллесовою п'ятою шведсько модел.

з середини 70-х рокв у зв'язку з загостренням конкурентно боротьби на зовншнх ринках глибоко економчно кризи положення крани помтно ускладнилося, шведська модель стала давати осчку. Зокрема деяк галуз промисловост, що потрапили в глибоку структурну кризу, стали одержувати державну допомогу, причому в дуже великому масштаб. Але, не дивлячись на похмур прогнози багатьох економств, Швеця змогла вийти з кризи. Триваючий з 1983 р. безперервний економчний пдйом показав, що шведська модель змогла пристосуватися до умов, що змнилися, показала свою життздатнсть.

План

1.Вступ

2. основн риси економчного розвитку.

3. основн проблеми зайнятост у змшанй економц.

3.1 приватний сектор;

3.2 державний сектор;

3.3 кооперативи.

4. рвень життя.

Висновок.

Список використано лтератури.