Готовый реферат

У свтовому соцальному житт можна видлити чотири головних пдходи до взамовдносин полтики морал. сторично першим з них моралзаторський пдхд. Виражаться в крайнй форм — у форм морального абсолютизму, — цей пдхд означа, що полтика повинна не тльки мати високоморальн цл (загальне благо, справедливсть т.п.), але при будь-яких обставинах не порушувати моральн принципи (правдивсть, доброзичливсть до людей, чеснсть т.п.), використовуючи при цьому лише морально припустим засоби.

Моралзаторський пдхд до полтики, що панував у суспльнй думц аж до Нового часу, не утратив свого значення й у XX в. Вдомий росйський релгйний флософ В.С. Соловйов писав: "Як моральнсть християнська ма на уваз здйснення царства Божя усередин окремо людини, так християнська полтика повинна пдготовляти пришестя царства Божя для всього людства як цлого, що склада з великих частин - народв, племен держав"[1] .

Звльнений вд крайностей, моралзаторський пдхд до полтики представлений, зокрема, в деолог християнсько-демократичного руху — одного з найбльш впливових полтичних рухв сучасного свту. Такий пдхд, що розумться як моральний орнтир суб'ктв полтики, хн прагнення зробити морально, з огляду на при цьому соцальн реальност, сприя гуманзац полтики. У той же час життя показало, що спроби цлком пдкорити полтику моральност в дус морального абсолютизму приркають на неефективнсть тим самим компрометують мораль полтику.

Полтика поза мораллю
Гпертрофованим вдображенням розходжень полтики морал пдхд до х взамовдносин, що вдокремлю ц дв област громадського життя друг вд друга. Вдповдно до цього (другому) пдходу, полтика мораль автономн не повинн втручатися в компетенц один одного. Мораль — це справа цивльного суспльства, особисто вдповдальност, полтика ж — область протиборства групових нтересв, вльна вд моральност.

Родоначальником таких поглядв багато хто вважають Макавелл. Дйсно, цей видатний мислитель, як уже вдзначалося, звльнив дослдження полтики вд релгйного й етичного контролю, поставив у центр полтичного аналзу проблему ефективност полтики, способв засобв досягнення цлей. У свой знаменитй робот "Государ" (1532 р.) вн затверджував, що полтика повинна враховувати конкретний стан суспльних удач, у тому числ моральну зпсовансть людей. Людина, що бажа завжди робити добро, при аморальному оточенн нчого не доможеться, не будучи реалстом, загине. Тому якщо в народ не розвит цивльн чесноти й у суспльств нароста анархя, то заради порятунку держави порядку государ вправ використовувати будь-як, у тому числ й аморальн засоби. У приватному ж житт вн зобов'язаний керуватися загальноприйнятими нормами морал.

ЗМСТ
1. Полтичний прояв гуманзму

Поняття гуманзму

Мораль як утлення гуманзму

Совсть як верховний суддя морального полтичного поводження

2. Мораль полтика: загальне специфчне

Функцональна спльнсть полтики морал

Розходження мж полтикою мораллю

3. Чи можлива моральна полтика?

Основн погляди на взамозв'язки моральност полтики. Моралзаторський пдхд.
Полтика поза мораллю

Полтика — це зло!

Чому полтика здаться "брудною справою"?

Компромсний пдхд до спввдношення полтики морал. Етика вдповдальност й етика переконань М. Вебера.

нституалзаця моральних вимог

Використана лтература