Готовый реферат

Розвиток соцологчних дослджень в правовй науц обумовлються рядом причин: необхднстю пзнання соцально дйсност, що вдрзняться прагненням знайти структурний зв’язок норми з деяким набором фактв, що впливають на право. Право – це зведена в закон воля владних панвних спльностей, змст яко визначаться матеральними умовами життя соцально спльност, джерелами. Право оформлються у вигляд системи норм, правил установлених або санкцонованих державною владою. Особливсть правових норм поляга в тому, що х реалзаця забезпечуться силою примусу держави. Право – це частина полтично надбудови, яка визначаться панвними в суспльств виробничими вдносинами, оформля закрплю вдносини заснован на них стосунки.
Пердметом соцально – правових дослджень суспльн вдносини, що складаються при формуванн правових актв, тобто при пдготовц викладу соцальних вдносин мовою правових норм при переведенн, реалзац правових рекомендацй в соцальну поведнку особи соцальних утворень. Конкретн соцальн дослдження в прав спрямован на вивчення соцально обумовленост соцально д, ефективност права його нститутв, розкриття впливу права на суспльн вдносини, на практику зворотний вплив соцальних факторв на право. Предметом дослдження соцолог система механзм взамод соцальних факторв, що впливають на формування розвиток суспльних вдносин. Соцальна обумовленсть правових норм, нститутв права широка проблема, що передбача глибокий аналз снуючих в дйсност суспльних вдносин, як вимагають правового регулювання. Фактичн суспльн вдносини надзвичайно рухом, нестабльн, тому важливо не лише описати х систему, але й виявити тенденцю розвитку.

Вивчення соцально обумовленост права ма й нший аспект розгляду механзму обумовленост, який дуже складний. Фактичн вдносини, що обумовлюються правовим регулюванням, вдображаються в нтересах, мотивах мет, у свдомост людей, що потм знаходить вдображення у дяльност державних органв громадських флрмувань, як висувають нов правов рекомендац, а потм в дяльност законодавчих органв. Предметом соцально-правових дослджень стають не тльки регламентован форми дяльност пдготовки правових актв, а рзн неформальн вдносини в правовому процес, громадська думка та рзн теч тощо. Аналз соцально д права тсно зв’язаний з вивченням його соцально обумовленост.

Отже, соцологчн дослдження права мають предметом суспльн вдносини в сфер створення функцонування правово системи, нститутв норм, вивчення соцально обумовленост соцально ефективност права аналз взамозв’язку мж правовими нормами, правовими вдносинами фактичними суспльними вдносинами людей. Соцальн фактори, що взамодють з правовими явищами, а також механзм закономрност тако взамод становить предмет соцолог права.

Поява та розвиток соцолог права не чимось випадковим. Це результат сторичного розвитку знань людства, х диференцац, вдокремлення. Незважаючи на зв'язки, що склалися сторично мж соцологчним юридичним мисленням, все ж живуть у суспльнй свдомост, навть у сприйнятт тих, хто професйно займаться соцологю правом, як два рзних типи мислення. Причини тому — сторичн властивост. Справа в тому, що юриспруденця не лише за формою, а й на раннх етапах розвитку характеризуться нормативним мисленням. Соцологя ж виникла на основ дей пзнання соцально реальност, дйсност, що вдрзняться прагненням знайти структурний зв'язок норми з деяким набором факторв, що впливають на право. Тип же правових поглядв, що проявився в пору буржуазних революцй становлення полтично деолог буржуаз, став нормативним. Нормативнсть пдходу до суспльних явищ подй у багатьох випадках вдбивалась на поясненн неправових явищ, Тип мислення названо юридичним позитивзмом. Норми права правове становище теоретичного прикладного характеру розглядалось як сух, мертв формули поза зв'язком з генезисом, функцями розвитком суспльних вдносин. Правов явища вдокремлювались вд полтики, полтично системи, соцальних спльностей людей, вд усього того, що можна назвати суспльним органзмом.

Соцологя права стала вдображенням реакц юридично теор на нов проблеми, що виникли в практиц соцолог, тому що юридичний позитивзм виявився негнучким мало пристосованим для динамчного виршення комплексу нових проблем. Одню з таких проблем стало пристосування правово теор та практики до умов монополстичного капталзму, пристосування юридично полтично надбудови до вимог розвитку зростаючого грошового господарського обгу, зростання класових нацональних суперечностей. У таких умовах виявилась вся люзорнсть теорй, що обрунтовували природний характер державно-правово надбудови, рзних дей загально соцально справедливост, непорушност дейних правових цнностей. Тод буржуазна юриспруденця займалась правом не як системою людсько поведнки, а як сумою правил, саме правових правил норм. Захдн дослдники охоче вддали дань стор права (Момзену, Грке, сторичнй школ права Савнь, представникам природно-правово доктрини та н.) за той вплив, що сприяв формуванню соцолог права. Та не варто переоцнювати роль рзних течй правознавства, бо сторична школа права займала центральне мсце в юриспруденц ., а нормативний характер правового мислення, хоча б в континентальнй вроп, особливих змн не зазнав. На рубеж столть соцологя право зблизились. Два мислення доповнювали один одного. Соцологя права, дещо зв'язана з традицйно-позитивстським мисленням, давала можливсть називатись соцологю права, флософю права. Та посилення викладу правових явищ флософським соцологчним х поясненням, привело до формування соцолог права.

Суспльн вдносини рано чи пзно все ж прокладають шлях через правову практику, доки, нарешт, покликан займатися правотворчстю органи не освячують нов норми, що уже знайшли вдображення в правовй практиц. Одню з важливих для соцолог права проблема суспльно обумовленост права. Разом з тим розумння соцально обумовленост права протистоть тим перебльшенням, що випливають з суб'ктивного пдходу до права як можливого засобу виршення будь-яких суспльних проблем. Це дозволя знайти правильну межу спввдносин загально соцолог соцолог права.

Сучасна соцологя права виникла сформувалась на початку XX ст. 'Розвитку соцолог права сприяють два значних фактори: з одного боку, завжди наполегливе «замовлення» суспльства, що викликаться змнами правових явищ, а з другого — власний розвиток науки, п теорй методв. Правознавц в США, Захднй вроп та нших висувають на перший план вивчення правово практики, дослдження права в д. Це породжу у тсному зв'язку з певними флософськими традицями — прагматичну соцологю, права, значним представником яко став Роско Паунд. Центральним в працях Роско Паунда розумння ним нструментального характеру права, що розвиваться пд впливом прагматично флософ особливостей системи загального права. Чтко простежуться в соцолог права сторичний пдхд. Роско Паунд ставить проблему суперечностей мж стабльнстю правопорядку необхднстю змн у прав, що покликана виршити теоря права, вважа, що дв потреби визначили зв'язане з правом флософське мислення. З одного боку, зантересовансть в порядку, що зосереджено в суспльнй безпец, що право вимагало з самого початку тим спонукало людей шукати мцну основу для певно систематизац дяльност людини, з чию допомогою сгримуться посадове свавлля особисте, що забезпечу мцний постйний суспльний порядок. З другого боку, потреба погоджувати право з вимогами загально безпеки, що спонука до створення нових компромсв, тому що змни, як вдбуваються в суспльств, закликають перебудувати навть ю Арбншг детал суспльного ладу до перегляду правових норм до пристосування х до несподваних ситуацй. Це спонука людей вдшукувати основн принципи розвитку права нарешт привело до того, що люди спробували сформувати таку загальну теорю правопорядку, що вдповдала потреба певного пероду розвитку права. Соцологя права Роско Паунда передбач -активну дяльнсть. Здйснення функцй суспльно творчост завданням. Правовому мисленню треба розстатися з крслом, йому необхдно вимряти фактичн потреби та нтереси — але не давати м оцнок, оскльки вони дючи уже по тй простй причин, що снують — на цй основ сформувати правов постулати суспльства, що служить йому на як ма спиратися пра-вотворчсть правостосування.