Готовая курсовая работа

Актуальність курсової роботи. Аналіз існуючих проблем економіки підтверджує, що одним з першочергових завдань управління є розробка методів перетворення організаційної структури управління (ОСУ) підприємством, практично застосовних в сучасних умовах господарювання. Очевидно, що збереження на підприємствах колишніх організаційних структур управління у багатьох випадках стримує рішення нових завдань, знижує ефективність використання всіх наявних ресурсів і можливостей. У зв\'язку з цим необхідна розробка методики перетворення ОСУ, що забезпечує її адаптивність, гнучку реакцію на умови зовнішнього середовища, що змінюються, постійний розвиток і вдосконалення.
З огляду на актуальність проблеми і була вибрана тема курсової роботи «Види організаційних структур управління підприємства та їх використання в ринкових умовах».
Метою курсової роботи виявити основні проблеми, які пов\'язані з організацією управління на підприємстві і дати рекомендації.
Згідно поставленої мети завданнями роботи будуть:
 проаналізувати поняття організаційних структур управління і дати їх типологію;
 розкрити метод такого важливого моменту в управлінні як проектування організаційних структур;
 розглянути типи побудови організаційних структур в невиробничій сфері.
Об\'єкт і предмет дослідження. Об\'єктом наукового дослідження є організаційні структури управління невиробничих підприємств в сучасних умовах господарювання.
Предметом дослідження У даній роботі буде розглянута організаційна структура віртуального ТОВ ресторану “Buono Chibo”, який працює у сфері послуг.
Методика дослідження. Методологічною основою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, а також законодавчі і нормативні акти України.
Практична значність дослідження полягає в тому, що використання розроблених в курсовій роботі методичних підходів дозволяє приймати науково обрунтовані заходи по перетворенню організаційних структур управління невиробничими підприємствами в сучасних умовах.

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ
1.1 Методологічні засади дослідження організаційної структури управління організацією
1.2 Основні види організаційних структур управління виробництвом
РОЗДІЛ 2. ТИПИ ПОБУДОВИ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР РЕСТОРАНОГО ГОСПОДАРСТВА
2.1 Загальна характеристика ресторанного підприємства “Buono Chibo”
2.2 Організаційна структура управління підприємством
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ РЕСТОРАНОГО ГОСПОДАРСТВА
3.1 Пропозиції по вдосконаленню структури управління
ВИСНОВОКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Отже, організаційна структура управління – упорядкована сукупність підрозділів, які формують рівні управління, їх взаємозв’язки й забезпечують керівництво організацією. Теорія менеджменту виділяє два класи організаційних структур управління виробництвом: бюрократичні та адаптивні структури. Бюрократичні (механістичні) організаційні структури характеризуються високим рівнем розподілу праці, розвинутою ієрархією управління ланцюгом команд, наявністю численних правил і норм поведінки персоналу. Сюди належать лінійна, функціональна, лінійно-функціональна, комбінована, продуктова, регіональна організаційні структури управління. Адаптивні (органічні) організаційні структури розробляються та впроваджуються з метою забезпечення можливостей реагувати на зміни зовнішнього середовища та впроваджувати нову наукомістку технологію. Сюди належать, зокрема, матричні та конгломератні організаційні структури. Всі ці структури мають як і переваги, так і недоліки. Бюрократичні та адаптивні структури є крайнощами, а реальні структури реальних організацій знаходяться між ними і мають ознаки бюрократичних та адаптивних структур у різних співвідношеннях [22,c.179].
Слід зазначити, що не можна однозначно охарактеризувати різні види організаційних структур управління. Усе залежить від того, у яких умовах функціонує підприємство і що воно із себе представляє.
Із формуванням і розвитком економіки правильна організація управління на підприємстві має визначальне значення. Останнім часом погляди вчених направлені на створення такої структури підприємства, яка б динамічно відображала її участь у процесах економічного середовища з метою пристосування до мінливих зовнішніх умов. Їх раціональне поєднання і розподіл на підприємстві функцій щодо їх дослідження, аналізу, групуванню і формуванню пропозицій є сутністю раціональної організації управління на підприємстві. Адже процес управління включає функції планування, організації, мотивації і контролю [26,c.187].
Сьогодні навіть консервативно налаштовані компанії вважають за можливе відмовитись від суто ієрархічного підходу в організації, основний акцент роблять на цільові групи та взаємовідносинах між ними.
Для побудови організаційної структури необхідно врахувати всі фактори з метою забезпечення максимальної відповідності структури управління середовища господарювання.
Основною метою діяльності ресторанного підприємства має бути задоволення потреб споживача при раціональному, ефективному використанні ресурсів з метою отримання максимального прибутку. Тобто процвітання підприємства шляхом просування своєї продукції. Однак більшість керівників протягом останніх двох років характеризують процес функціонування свого підприємства як виживання, наголошуючи, що економічні труднощі і невизначеність майбутнього не дозволяють здійснювати довгостроковий прогноз розвитку підприємства і формування моделі його функціонування [12,c.65].
Організація повинна бути всебічно динамічною, здатною до перетворень, що є головним фактором успіху будь-якої організації. Однак із розвитком демократизації управління, що спостерігаються в усьому світі, організація підприємства призводить до використання керівниками органів самоврядування як такої ланки, яка є найбільш чутливою до будь-яких змін як у зовнішньому, так і внутрішньому середовищі. Головною метою такої співпраці є врахування керівництвом знань, досвіду, пропозицій трудового колективу, оскільки самоврядування як організаційна ланка підприємства здійснює більш практичне вирішення завдань і проблем.
Якщо в організації плануються зміни, то це практично завжди спричиняє стан невизначеності. Тому успішність заходів, які проводяться, багато в чому залежать від того, наскільки колектив був залучений у цей процес і на скільки якісні і прозорі цілі організаційних змін. Загальне бачення майбутнього дозволяє згуртувати весь персонал заради досягнення загальної мети. Адже зміни не будуть доцільними, якщо колектив не буде бачити ясні цілі, критерії їх досягнення і переваги нового стану [7,c.98].
Вибір та пошук ефективної методики формування організаційної структури управління підприємством є важливим елементом діяльності фірми. Тому структура фірми розглядається як найважливіший чинник, що визначає форму діяльності всього колективу та окремих його членів.

1. Андрушків Б.М., Кузьмин О.Е. «Основи менеджменту».- Львів: «світ», 2002. -296 с.
2. Аппенянский А.И. «Человек и бизнес. Путь совершенства».-М.: Барс, 2002.-228с.
3. Бавыкин В. «Новый менеджмент».-М.: Экономика, 1998.-368с.
4. Бовыкин В. Новый менеджмент: управление предприятиями на уровне высших стандартов.- М.: Экономика, 2001.
5. Бойдел Т. Как улучшить управление организацией. Перевод с англ.-М.: Инфра-М, 2003.-с.490
6. Виссема Х. Менеджмент в подразделениях фирмы.- М.: Инфра-М, 2002.-с.231
7. Гибсон Д.Л., Иванцевич Д., Доннелли Д.Х. Организации: поведение, структура, процессы.- М.: Дело, 2000.-с.394
8. Гравин В. Дятлов В. Основы кадрового менеджмента - М 2003. - 608с.
9. Джонс Д. Методы проектирования.- М.: Экономика, 2002.-с.398
10. Дмитриенко Г.А., Шарапатова Е.А., Максименко Т.М. Мотивация и оценка персонала: Уч. пособие. – К.: МАУП, 2002. – 248 с.
11. Долятовский В.А., Долятовская В.Н. Исследование систем управления: Учебно-практическое пособие.- М.: ИКЦ «Март», 2003.-с.321
12. Долятовский В.А., Сергеенко Г.С. Построение активных интеллектуальных систем для управления предприятиями./ ВКН.: Управление большими системами.- М.: ИПУРАН, 2004.-с.299